Любовю до України

Любов'ю до України

Заслужений вчитель України, засновник групи аналітиків "Галицький аналітичний центр"
Чужинці на захисті України

У своїй історичній долі українці мали багато,дуже багато ворогів, але мали чимало друзів, які ще з часів Київської Русі виступали на захист нашої землі , або ж захищали її об’єктивну історію. Вороги наші  про це замовчували. Вже Х-Х1ст. київським князям активно допомагали тюркомовні берендеї, торки або ж чорні клобуки. На службу до київських князів припливали героїчні варяги,які залишили значний слід у  нашій історії ,а можливо приклалися  і до утворення Київської  держави. Значну роль в історії  України відіграли литовські князі і це теж позитивно вплинуло на нашу ідентичність. Київ мав кількасот років іншу історію ніж Москва, завдяки  великому литовському князеві Ольгердові.

Чимало чужинців вірою і правдою служили Україні і козацтву. Не були українцями гетьман І. Підкова, який мав у своєму роді молдавське коріння і загадковим є походження полководця української армії-полковника М. Кривоноса, якому приписують шотландське походження. Ще один полководець походив з кримських татар .  І ним був  Филимон  Джеджалій – полковник прилуцький,наказний гетьман визвольної армії. Поляком за походженням був ще один герой Національно – визвольної боротьби - С. Морозенко ( Мрозовський), блискуче освічений бо ж навчався  у Краківському та Падуанському університетах і був наближеним до короля Владислава IV, а потім став корсунським полковником  Війська  Запорізького. Загинув у битві під Збаражем у 1648 р. Полковник став героєм народної пісні  «Ой, Морозе, Морозенку, ти славний козаче…».

Чи не найпомітніший слід в Українській православній церкві відіграв Митрополит Петро Могила, який походів з молдавського княжого роду і був сином Симеона Могили господаря Молдови та Валахії. Він - зачинатель українського церковно–культурного відродження. Митрополит Вельямін Рутський ,що був одним  з найавторитетніших керівників УГКЦ. І мав він російське походження.

Як відомо, союзниками Б. Хмельницького були кримські татари на чолі  з ханом Іслам Гіреєм. Одним із татарських загонів керував перекопський мурза Тугай Бей. Він був вірний присязі  і договору з гетьманом України ,на відміну від свого хана. Тугай Бей, захищаючи Україну разом з козаками і своїми підлеглими,поліг у страшній битві під Берестечком у 1651р.

Союзниками українського гетьмана Петра Дорошенка були турки і татари. В 1672р. українсько–турецька армія розбила поляків на Поділлі і рушила на Львів. Видатний український гетьман Іван Мазепа став союзником знаменитого шведського короля Карла ХІІ. Разом вони мріяли визволити Україну від московського ярма. В 1704р. Карл ХІІ здобув Львів,але 27 липня спільні армії зазнали поразки від російського царя Петра І.Московські кати залили кров’ю Україну. Чергова спроба звільнити Україну не вдалася. Шведський уряд довго опікувався українськими козаками-емігрантами. Лояльними до українців стали турки. В 1711р.було зроблено спробу вторгтися на Україну і розбити росіян, але  мрія гетьмана Пилипа Орлика не здійснилася… А перед тим російський цар Петро І робив все для того, щоб підкупити турецького султана Ахмета ІІІ і останній мав видати гетьмана Мазепу. Петро І обіцяв султанові чимало золота, діамантів та дорогу зброю , але Ахмет ІІІ відкинув усі домагання російського царя і не видав гетьмана. Євреї теж неодноразово допомагали Україні. Єврей Забіленко допоміг Б. Хмельницькому втекти з польської в’язниці. Імператор Священної Римської імперії і міністр закордонних справ Шенборн надали гетьманові Мазепі титул князя Священної Римської імперії.Сталося це у 1707р.                                                                                                     На еміграції кошового отамана Костю Гордієнка підтримував хан Давлет Гірей. Іноземні мандрівники, відвідавши цей Україну, тепло писали про цей край.До них належав французький інженер Гійом де Боплан, арабський мандрівник Павло Алепський, що назвав українців «благословенним народом».

Не менш тепло про  Україну і Львів писали турецький мандрівник Евлія Челебі, датський посол  Юль Юста, німецькі історики ХVІ  -поч. ХVІІ ст. Г.Бруїн, С. Новеллан, Г. Гогемберг, С. Мюнстер, італійський дипломат Ф. Талдуччі, вірменський мандрівник Г. Палатці та його земляк  С. Замостеаці, французький дипломат У.Вердум, датський історик М. Брін та багато інших.

Великий полководець Наполеон Бонапарт теж мріяв звільнити Україну від московської тиранії ,створивши на її території державу під назвою «Наполеоніда». Імператор жваво цікавився  Україною і уважно перечитував книги, що стосуються України. В армії польського князя  Ю. Понятовського,що  разом з армією Наполеона, наступав на Москву, були і українці з Галичини.

Майже всі наступники св. Петра – Папи Римські завжди цікавилися Україною і підтримували її. Папа Климентій І проповідував у Криму і тут загинув мученицькою смерть і мощі цього святого зберігалися у Десятинній церкві,куди їх передав князь Володимир. Папа Мартин І, проголошений святим. Теж загинув у Криму у 655р. Папа Іван ІV вислав до князя Володимира вітальну делегацію,щоб привітати його із хрещенням Русі. У 1253р. папа Інокентій ІV, через свого легата, коронував у Дорогочині володаря Галицько – Волинської держави Данила Галицького. Папа Євген ІV, під час Флорентійської унії висвятив на Митрополита, надавши чин Кардинала, владиці Ісидору.  Папа Пій ХІІ рішуче встав на захист українських вояків Дивізії «Галичина « ,щоб їх не видали Сталіну. Папа Іван ХХІІІ домігся звільнення з ГУЛАГу Митрополита Йосифа Сліпого. Нарешті, Папа Іван Павло ІІ, що був великим прихильником України, відвідав нашу державу у 2001р.

 Тепло писав про Україну і козаків французький письменник Проспер Меріме своїй  праці  «Давні козаки», що вийшла друком у Парижі в 1855 р.

В  ХХ ст., у зв’язку з наближенням ІІ світової війни, Україною почали цікавитися великі країни Європи та Америки,  а особливо після проголошення незалежності УНР та ЗУНР. Їхні уряди посилали в Україну дипломатичні та військові місії, але, на жаль, реальної допомоги нашій державі вони не надали. Чимало іноземців воювало в лавах УГА. Найбільше тут було німців та євреїв, зокрема,два генерали: А. Кравс та Г. Ціріц, що був знищений більшовиками. За Україну полягли герої – євреї Соломон Ляйнберг, Сальцьо Ротенберг, Карл Бельке та сотні інших. Навіть поляки воювали в УГА. Лише Румунія висловила протест у зв’язку з нападом фашистської Угорщини на Карпатську Україну. Інші країни боялися Гітлера та Сталіна. Казахи, узбеки, грузини, росіяни, німці, голландці воювали в загонах УПА. Немало було євреїв. Героїнею УПА стала Сельма Крейнцбах. Після проголошення незалежності України майже всі країни світу визнали її незалежність.

Нині, в умовах російської агресії, переважна кількість держав засудили Росію і надають допомогу Україні. На фронті, за свободу України ,б’ються сини і дочки багатьох народів. Українці завжди пам’ятатимуть жертовність Сергія Нігояна, Георгія Арутюняна, Якова Зайка, Давида Кіпіані, Зураба  Хурція, Михайла Жизневського,що полягли на полі Слави. На захист України прибуло понад тисячу волонтерів з Франції, Швеції, Італії, Німеччини, СШ, Грузії, Білорусі, Чечні, країн Балтії, Фінляндії, Норвегії,Канади, Хорватії, Словаччини, Чехії, Росії та інших країн. На сторінках нашої національної історії назавжди записані імена ген. Іси Мунаєва, італійця Франческа, француза Гастона Бессона, американця «Франка», легендарного сина Швеції – Мікаеля Скілта, білоруса Олександра Заводського  і всіх, для кого дорога свобода  України.

 


ЗА ТЕМОЮ
КОМЕНТАРІ

Завантаження...
RedTram